Дневник белой и пушистой

 Попросила ШІ зробити мені табличку з догляду за квітами взимку. Сюди потрапили квіти, які є у мене. Залишаю тут собі нагадування та ще може кому згодиться, квіти досить прості, поширені у багатьох квартирах.

Рослина	Температура взимку	Освітлення	Полив узимку	Особливості догляду
Пеларгонія	+8…+15 °C бажано; за кімнатної температури також може зимувати	Дуже світле місце, бажано сонячне вікно	Приблизно раз на 7–14 днів у прохолоді; у теплі частіше за потреби	У прохолодному приміщенні поливати ощадно. Не підживлювати під час сповільнення росту. За нестачі світла пагони витягуються.
Амариліс (гіпеаструм)	+10…+15 °C у період спокою; +18…+22 °C під час активного росту	Яскраве світло під час росту; під час спокою світло не обов'язкове	Якщо листя зелене, поливати після підсихання верхньої частини ґрунту, приблизно раз на 7–14 днів; під час повного спокою полив різко скоротити або припинити	Якщо це гіпеаструм, він може скидати листя перед періодом спокою. Не зрізайте зелене листя завчасно: воно живить цибулину.
Грошове дерево (товстянка)	+10…+18 °C бажано; може зимувати й у теплішій кімнаті	Дуже світле, бажано сонячне місце	Приблизно раз на 2–4 тижні, лише після доброго просихання ґрунту	Не залишати воду в піддоні. У теплій темній кімнаті пагони можуть витягуватися.
Стапелія	+10…+15 °C у стані спокою; бажано не нижче +8…+10 °C	Яскраве світло, допустиме пряме сонце після поступового привчання	У прохолоді приблизно раз на 3–5 тижнів, дуже помірно	Сукулент. Узимку надлишок води й холодний мокрий ґрунт особливо небезпечні.
Кактус	+5…+12 °C для багатьох пустельних видів; теплолюбні види потребують вищої температури	Максимально світле, бажано сонячне місце	За прохолодної зимівлі зазвичай не поливають або поливають дуже рідко, раз на 4–6 тижнів залежно від виду	Для більшості пустельних кактусів прохолодна суха зимівля сприяє цвітінню. Але лісові кактуси, зокрема шлюмбергера, потребують іншого догляду.
Клівія	+10…+15 °C у період спокою; +16…+22 °C під час активного росту	Світле місце без палючого сонця; витримує півтінь	У прохолоді приблизно раз на 2–3 тижні, після підсихання ґрунту	Для цвітіння часто потрібен період прохолодного спокою тривалістю кілька тижнів. Не переставляти й не повертати горщик без потреби під час формування бутонів.
Сансев'єрія	+15…+25 °C; бажано не нижче +12 °C	Від півтіні до яскравого розсіяного світла	Приблизно раз на 3–5 тижнів, коли ґрунт повністю висохне	Не заливати розетку й основу листків. У прохолоді поливати ще рідше.
Спатифілум	+18…+24 °C; небажано нижче +15 °C	Розсіяне світло, без полуденного прямого сонця	Орієнтовно раз на 5–10 днів, коли підсохнуть верхні 2–3 см ґрунту	Не допускати повного пересихання земляної грудки. Берегти від холодного підвіконня, протягів і гарячого повітря батареї.
Еухаріс (амазонська лілія)	+18…+24 °C; бажано не нижче +15 °C	Яскраве розсіяне світло, без тривалого прямого сонця	Приблизно раз на 7–14 днів, після підсихання верхнього шару ґрунту	Не любить застою води та частого пересаджування. Під час активного росту й цвітіння потребує регулярнішого поливання, ніж сукуленти.
Алое	+10…+18 °C; бажано не нижче +8…+10 °C	Дуже світле місце, бажано сонячне	Приблизно раз на 3–4 тижні, після повного або майже повного просихання ґрунту	Не обприскувати без потреби. Важливі дренажні отвори та легкий ґрунт для сукулентів.
Бегонія королівська	+16…+22 °C; бажано не нижче +13 °C	Яскраве розсіяне світло, без прямих сонячних променів	Приблизно раз на 5–10 днів, коли підсохне верхній шар ґрунту	Потребує вищої вологості повітря, але не перезволоженого ґрунту. Не мочити листя регулярно й не ставити біля батареї.
Орхідея	Якщо це фаленопсис: +18…+25 °C, бажано не нижче +16 °C	Яскраве розсіяне світло	Приблизно раз на 7–14 днів, коли корені посіріють, а субстрат майже просохне	Поливати зануренням або проливанням із повним стіканням води. Не залишати воду в центрі розетки. Інші види орхідей можуть мати інші вимоги.
Хавортія	+10…+18 °C; за сухого ґрунту може переносити прохолоднішу зимівлю	Яскраве розсіяне світло, можливе ранкове сонце	Приблизно раз на 3–4 тижні, після просихання ґрунту	Не любить надлишкового поливу. За слабкого освітлення листки можуть втрачати компактну форму.
Гемантус білий	+15…+22 °C; бажано не нижче +12 °C	Світле місце, допустиме м'яке пряме сонце	Приблизно раз на 10–14 днів, після підсихання верхньої частини ґрунту	Це вічнозелений вид: на відміну від багатьох цибулинних, він не потребує обов'язкового повного сухого спокою. Не заливати цибулину.

 Недавно одна ситуация спонукала меня вспомнить о том, как появились мои правила жизни, заодно еще раз их критически оценить в сегодняшней ситуации. Дело было на 5-м курсе универа, нам читали предмет "Анализ хозяйственной деятельности" (АХД). Поскольку этот предмет во многом дублировал то, что мы уже успели освоить за время учебы, то мы каждый раз говорили преподавателю, что мы это проходили, знаем, понимаем и т.п. Преподавательницу это только радовало, что мы так хорошо учились, и ей не надо было напрягаться нам что-то объяснять. Ну, и в осовбодившееся время она любила рассказать о себе, своей семье, своем жизненном пути, своих правилах жизни, заправляя все это интересными поговорками и притчами. И вот две ее фразы мне так запали, что стали лейтмотивом моей жизни, правилами на все врмена.

В Португалии я остановилась у подруги в Калдаш-де-Раинья, городке около 30 тыс. жителей. О нем речь будет позже, т.к. хронологически я его действительно только через несколько дней обошла и зафоткала, хотя каждый день мы выезжали и проезжали его по нескольку раз. Расположение очень удобное - час от Лиссабона на север, а вокруг Калдаша довольно много интересных мест и природных и культурных, в т.ч. объектов ЮНЕСКО.

 Посчитала, что 11 лет уже не была за границей, 10 лет не ездила на море, 8 лет не каталась на горных лыжах, 5 лет на велосипеде. Т.е. лет 9 без полноценного отпуска по причинам от меня не зависящим и довольно грустным. Но в этом году так сложились обстоятельства, что смогла прорваться в Португалию. В моем списке появилась новая,  довольно интересная страна, ну и вместо моря был целый океан)

 Взяла идею у ingenero - дать задание ИИ обработать свой журнал за большие промежутки времени и подвести итоги, резюме года (периода).

Вот что мне выдал ИИ по моему журналу:

📑 Содержание анализа:

📌 2006–2013: Формирование пространства, путешествия и наблюдения

СТРАХ ПЕРЕД «АНТИСЕМІТСЬКИМ ГЕТТО» ЗРОБИВ УКРАЇНЦІВ НІМИМИ …
Сьогодні, 21 квітня, виповнюється рівно сім років як «мудрий» український народ обрав президентом країни «найвеличніше диво дивне» з Кривого Рогу, для якого «какая разница, как называется улица»; «я говорю по-русски и у меня еврейская кровь»; «посмотрю в глаза путину и договоримся с ним где-то по средине»; «главное перестать стрелять»; «зберігайте спокій, не треба бігти за гречкою і сірниками»; «у квітні — відзначимо Великдень, в травні як завжди — сонце, вихідні, шашлики, і звісно — День Перемоги 9 травня. А далі літо»…
Вранці 24 лютого 2022 року путін розпочав повномасштабне військове вторгнення в Україну… Почалася велика війна, про неминучість якої нашого «найвеличнішого янелоха» майже пів сотні раз попереджали розвідки країн-членів НАТО і України.
Я також неодноразово публічно застерігав Зеленського, що путін використає його некомпетентність і розпочне повномасштабну агресію.
Наприклад, у відкритому листі до президента «І це не жарти», опублікованому в газеті «Україна молода» за 28 травня 2019 року, я написав (цитую):
«Пане Зеленський, застерігаю, що для захисту етнічних росіян, російськомовних громадян i вірян РПЦ в Україні (так звана УПЦ МП), багато з яких мають паспорти РФ, є агентами спецслужб Росії і «п’ятою проросійською колоною» в Україні, на їх слізне прохання, Москва, під виглядом «миротворчої місії», зробить широкомасштабне військове вторгнення і окупує південно-східні регіони України, а можливо, й Київ».
Текст відкритого листа читайте тут: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3462/180/133753/
В першій половині лютого 2022 року в прямих ефірах на телебаченні і радіо неодноразово нагадував Зеленському, що путін розпочне вторгнення в Україну в двадцятих числах місяця і вказував його напрямки. Публікував мапи зі схемами наступу російських військ…
Ні одна нація в світі так не ганьбила себе, як українська своїм вибором президента Зеленського 21 квітня 2019 року.
На совісті тих, хто обрав Зеленського президентом, кров, сльози, смерть сотень тисяч українців і руїна України.
Вони з Зеленським привели велику війну в Україну.
Після такого вибору наш «мудрий» народ до Нації ще не дозрів. Він — електорат, «що у звітах населенням зветься» (речення в лапках з віршу поета Віктора Баранова «До українців»).
Українці, вітаю вас з 7-ю річницею кривавого вибору (покупкою)!
«Бачили очі, що купували — їжте, хоч
До дня «знаменного історичного вибору 73% «мудрих нелохів» і у зв’язку з підписанням «простроченим» президентом Зеленським антиконституційного Закону «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» на своєму ютуб каналі «Генерал Григорій Омельченко» 20 квітня я виставив відео і аналітичну статтю під заголовком «Антисемітське гетто» для українців».
Епіграфом до статті були слова нашого Духовного батька Тараса Шевченка: «Україно, Україно, подивись на себе. В твоїй хаті сидить ворог і сміється з тебе».
У вступі до статті звернувся до читачів:
«Українці, наберіться терпіння до кінця прочитати моє дослідження. На багато речей і подій, які відбуваються в Україні, навколо неї і світі, у вас відкриються очі.
Впевнений, що моє дослідження допоможе вам скинути облуду з очей, знайти вихід з лабіринту, в який вас обманним шляхом завели інородці.
Ви зрозумієте, чому Світовий уряд глобалістів руками нашої влади вчинив безкровний ЕТНОЦИД українців, як це було зроблено юридично і персонально ким.
Чому нам «обрізали» національне коріння. Чому українців, згідно з нормами міжнародного права, до цього часу влада конституційно не визнали Титульною нацією.
Ви будете знати чому проти України розв’язали велику загарбницьку війну і яка її кінцева мета.
В дослідженні, яке я вам пропоную, ви дізнаєтесь, чому на українців в ХХІ столітті за надуманими мотивами, безпідставно, повісили єврейський ярлик «антисемітів».
Чому росія і Ізраїль НЕ визнають Голодомор в Україні 1932-1933 років актом геноциду українського народу і хто був його організатором за етнічним походженням.
Чому Зеленський і його парламент встановили для українців кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голокосту євреїв, а кримінальної відповідальності за публічне заперечення Голодомору-геноциду українців не визначили в КК України.
Ви знайдете відповіді й на інші свої запитання, які, можливо, вам дошкуляють…».
Статтю направив в різні інтернет витання проханням опублікувати її в повному обсязі (без редакційних правок, скорочень) і з усіма світлинами.
Це, певною мірою, була перевірка наскільки головні редактори видань скуті внутрішнім страхом самоцензури і чи загнали вони себе в «антисемітське гетто» Зеленського.
Декілька редакторів повідомили, що «дослідження супер», «стаття чудова», «прочитав на одному подиху», «поділився з друзями і знайомими», але опублікувати не можу.
Я розумів і знав, що вони скуті тваринним страхом самозбереження. Тому для них краще мовчати. Вони забули, що «мовчанням зраджується Бог» і до чого приводить поза трьох мавп: «Нічого не скажу», «нічого не бачу», «нічого не чую».
Нагадаємо таким людям слова Мартіна Німеллера (Martin Niemöller, 1892 — 1984) — протестантський теолог, лютеранський німецький пастор, який виступав проти нацизму та мілітаризму:
«Коли нацисти прийшли за комуністами,
я залишався безмовним. Я не був комуністом.
Коли вони садили соціал-демократів,
я промовчав. Я не був соціал-демократом.
Коли вони прийшли за членами профспілки,
я не протестував. Я не був членом профспілки.
Коли вони прийшли за євреями,
я не обурився. Я не був євреєм.
Коли вони прийшли за мною,
не залишилось нікого, хто б заступився за мене».
Пару редакторів набралися мужності сказати правду, чому не можуть опублікувати статтю.
«Боюся за себе, рідних і видання». «Матиму великі неприємності». «У вашій статті страшна правда, краще її не знати». «Якщо опублікую, мене посадять за «антисемітизм».
Подивимося, як «мудрий» народ відреагує на моє чергове прохання поширити дописи «Страх перед «антисемітським гетто» зробив українців німими…» і «Антисемітське гетто» для українців» та відео «Зеленський підписав скандальний закон: Українці мають задуматися».
Див. за посиланням:
https://m.youtube.com/watch?v=8kSSzkeOfLM
https://docs.google.com/.../18GSoXw5HbRpZpD.../mobilebasic
Аналіз соціальних мереж за допомогою ШІ покаже, чи розмістили українці зазначені дописи і відео на своїх інформаційний платформах, чи поширили їх серед своїх друзів, знайомих. Будемо знати скільки українців не побоялися це зробити.
«Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми — українці?
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..»
(Вірш мого земляка Віктора Баранова (1950 – 2014) «До Українців»)
В кінці 2023 року я зробив ВИСНОВОК:
З «НАЙВЕЛИЧНІШИМ» ЗЕЛЕНСЬКИМ І ЙОГО МЕНЕДЖЕРАМИ МИ ПЕРЕМОГУ НЕ ЗДОБУДЕМО!
Переконаний, що дострокове припинення повноважень «простроченого» президента України Зеленського, передача всієї повноти влади військовим і створення воєнного уряду національного спасіння (народної довіри) — це порятунок України.
МОЮ ПРАВОТУ ПІДТВЕРДЖУЄ ЧАС!
Українці, ви готові виконати заповіти нашого Пророка Тараса Шевченка?!
Слава Україні, її захисникам і захисницям!
Слава Нації! Смерть ворогам!
Україна понад усе!
Честь маю
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,
лицар ордену ООН «Діяння на благо народів»
і медалі ЄС «Європейські цінності»,
генерал-лейтенант СБУ,
почесний Голова Спілки офіцерів України

 З фейсбуку.

У нас мороз и снега навалило, еще с Нового года. Это радует, т.к. не помню уже сколько лет встречала НГ с черно-зелено--слякотным пейзажем за окном. А сейчас любо-дорого смотреть, все белым-бело и  по прогнозу еще нападает снега. Приятно топтать снег под ногами и немного погрести его лопатой. Жаль, что Харьковская Швейцария сейчас закрыта, да и лыжники мои знакомые разъехались кто куда. Но, в любом случае, плюсов такой зимы значительно больше, чем минусов, белое поднимает настроение!